| 2008-06-11 : Jura Ho :
ПОДОРОЖ В ОДИН КІНЕЦЬ | |
Ми постаріємо і зрештою помремо.
Нас поховають в середині літа.
На дворі буде тепло, як в Сан-Ремо;
Здавалося б, в таку погоду тільки жити
І наші друзі в лікарняних коридорах
Не зможуть довго примиритися з тим фактом,
Що їхнє тіло перетвориться на порох
Після інсульту, раку крові чи інфаркту
Наші ліжка в будинку престарілих
Застелять випраними щойно простинями.
І покладуть туди якихсь дебілів,
Що помиратимуть на них слідом за нами
Життя – це як поїздка без зупинок.
Це подорож в один кінець на той бік світу.
Ми вперто мовчимо аж до поминок,
А на поминках дуже важко говорити |
Правила
+2 | Шедевр! Одно из лучшего здесь! |
+1 | Понравилось |
+0.5 | Что-то есть |
0 | Никак |
-0.5 | Хуже чем никак |
-1 | Отстой |
-2 | Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза! |
|
! Голосование доступно только авторизованным пользователям |
|
|