ніч.
порожній возик
на величезному паркінгу
біля супермаркету:
- агов! куди всі поділися?
з-за рогу навшпиньки крадеться туман.
страшно.
тихо-тихо, сіро-сіро,
ніхто ні шелесь:
самота.
порожній возик
серед білих смуг на чорному
вологому асфальті.
мріє працювати у аеропорті.
щоночі дивишся на вогні літаків,
яка-не-яка причетність...
ранок.
худа сива жінка
(дрібна весняна роса у зморшках)
штовхає возика до тьмяного денного світла.
з сьомої до дев`ятої
у моєму місті сходить сонце.
з сьомої до дев`ятої
знижка п`ятнадцять відсотків.
*
вночі у метро
виповзають тисячі пацюків,
вони зачаровано дивляться
на яскраву рекламу,
моляться пенелопі круз,
заздрять людям.
*
ніколи не бачили моря?
о, так, мені відома ця хвороба.
так, лікується дуже складно.
спробуємо, спробуємо.
але - ніяких гарантій.
**
сонце сходить без будильника.
зціловую сіль з твоїх повік.
пацюки плюскаються на мілині,
ловлять райдужних рибок,
хваляться: у мене красивіша!
ні, у мене!
високо-високо
у возику летить сива жінка
(сонячні зайчики у зморшках),
лікарі сплять,
моя здорова нація
усіма можливими кольорами
малює мою батьківщину,
за видноколом, лежачи на спині,
туман дрімає.
ось воно, море -
у моїх обіймах. |
