кохаю тебе,
моя річка, мій очерет з пташенятами у чуприні,
мої два сонця у воді і в небі -
твої очі;
вода під ногами-
бачиш, коли довго дивитися,
то вже не видко окремих хвильок,
і річка стає одним цілим
з вищербленим камінням набережної,
з нами, з нашими очима, з нашим небом,
з нашим портвейном;
якщо довго-довго дивитися у воду,
станеш рибою;
якщо довго-довго дивитися тобі у вічі,
можна попливти,
стати твоєю хвилею;
у мене є лише ти,
у річки є лише ми, небо і риби;
може, нам нарешті зарахуються,
хоча б у додатковому часі
у цьому матчі
з чорно-червоною командою буденності
і річка, і наші очі,
і нагодований булкою качур,
і риби, яких ми не впіймали; |
