На обличчі дощу не буде.
Хай би що там вигадували синоптики.
Лиш на серці розстебнутий гудзик...,
Ми стрінемось ще одинокими.
Не хвилюйся, дощу не буде.
Бо відключені хмари і небо розрите...
Від мовчання порепались губи,
Їх би треба дощем полити.
Дощ паде, та дощу не буде.
Лиш розп,яттям на небі всі хмари порвались...
І неначе на вічності вузол
Сонця промені зав,язались. |