Привіт, сиджу у темряві
Сам по собі, чи сам собі..
Неначе впав із дерева,
А втім, це тільки seems to be.
Сусіди повкладалися
Із казкою у черепі.
Летять думки іздалеку,
А я їх чую черевом.
Летять суворі літери,
Й такі нестерпні образи,
Що ліпше пити літрами
Без бога і кошторису. |