І борюкались в морі
Й не чутно плювали на глобус
Мов прикрасу на пальці носили одвічні кайдани
Це зміюча любов, що росте від надлишку отрути
Коли більше не буде кордонів
Ми знищим паркани.
І коли тебе з гульок на страту вели
Я тебе врятувала від ката
Я чекаю , на наш своечасний двобій
Пацюком з бойового фрегата
Я не чутно по Вантам до Вас прокрадусь.
У безодню покинувши шпильки
Я ще зовсім не вбивця,
Я в тебе,ще вчусь
У перервах читаючи Рільке.
Так зриваючи одіж з гламурних принцесс
І на полі плюндруючи маки
Ми любили на краю провалля вІршів
Грались діти, і вили собаки.
Розумій так як хочеш…
Ділитиму воду і мед
Ти таку не знайдеш,
Хоч скачи на блакитнім коні
Моя вірність тобі заслуговує на арешт
То ж звикай пити спирт моя радосте.
Ти на війні! |
