прочитаючи думки твої
в моєму серуі розійшлися сльози
Те про, що ти думаєш
Ніколи хай не збувається
Наче змія обвивають моє тіло
Ті, сірі, невмиті думки
Я вже не дихаю без тебе
Але ще не вмерла душа моя
Ті чорні, хворобливі очі
незнаю як тепер подивитись
Та ще хочу розпитати
І страх мене вже не злякає
Знов тремтить всередині мене
Незнаю що та й не хочу знати
Та напевно краще замовкнути
Й ніколи не відкриватись... |