... Ясно. Хоча в небі насправді хмарно,
Двері осені вітер відкрив.
Ми з тобою такі непарні,-
Ми летимо, та відлітаючи від крил...
Ясно. Але хмар ми довічні в'язні.
Дощ осінній - то наш наглядач.
Ми з тобою такі неясні,
В нас ще багато нерозв’язаних задач.
Хмарно. І тут сонця проміння марні,
Бо для нас був інакший прогноз...
Але ні! Ми ж такі нехмарні!
Ясно? Ясно! Зовсім ясно тобі?! Отож... |