Бідний-бідний листоноша. Сидить на пошті, чекає на листа, роботи нема, бо ніхто не виписує періодичні видання. Велосипед стоїть з ранку до вечора, пилюку топче. Іноді бувають рекламні листи, але їх ніхто не читає, викидають на смітник. Отаке воно.
Одного разу прийшов лист від Діда Мороза, в якому він обіцяв хлопчику амуніцію лицаря, якщо він навчиться швидко вдягатися. Такі справи. Ніякої полунички.
Листоноша мав стійке почуття ненависті, йому вкрай важливо було, когось ненавидіти. І він зненавидів Діда Мороза. Отаке воно.
Він захотів, щоб хлопчик теж зненавидів Діда Мороза і він йому написав, що ніяких доспехів лицаря він не получить. Навіть якщо він навчиться швидко вдягатися. Хлопчик отримав листа і дуже образився. Батьки були розлючені, особливо тато. Він пояснив хлопчику, що Дід Мороз гарний, а той, хто написав листа зла людина. Такі справи.
Батько одого разу прийшов на пошту і впізнав почерк листоноши. Після чого той злякався татка хлопчика. І затаїв образу на все життя. Тому що його було звільнено.
Татко забув листоношу. А той виношував помсту. Його знову прийняли на роботу. Він думав, яку б таку підкласти свинюку, щоб тому було погано.
Він подумав: - „А що буде якщо...” І надрукував листа дружині татка, що той погана людина, а дружина не повірила, а потім під час сварки повірила і зненавиділа свого чоловіка. Ось так.
Листоноші тільки того і треба. Сміється, радість так і лізе, долоні потирає.
Ось так. |