щур: дайте мені цигарку.
юля витягає з сумки пачку "прими", дає цигарку щуреві, бунко, й бере собі. усі курять. у сутінках світяться три вогники.
юля: скоро осінь.
бунко: моя сєстра..
юля: мене і досі висаджує, типу осінь - школа. ааа ми вже такі старі.
бунко: угу, сумно. але школа то лажа. домашні роботи, тупі учілки, ну його нах.
юля: 100%, але.. ми були молоді))
щур: мені тільки рік.
юля: у
бунко: у
юля: стоп!
юля: якщо тобі рік, виходить ми проґавили твій др.
бунко: а справді. чо мовчав?
щур: тю.. я не певен стосовно дати. точно не знаю.
бунко: та ладно, так не буває. думаєш ми дурні?
юля: він приховує якусь таємницю)
бунко: він не хоче нас запросити.
бунко (різко кидає недопалок вбік): шо казати - кріса.
щур (так само різко кидає недопалком): сама кріса.
юля (робить так само): корочє, давайте зара й відзначимо пацючого деера.
бунко: точно. маємо час.
юля (до щуря): з тебе тортик.
щур: а подарунки?
бунко: подарунки потім, де ми зара їх братимемо?
юля: ага, пацюк, ну ти б думав до того як шось казати.
щур: а де мені взяти тортика?
бунко (засмучено): блін..
юля: стоп.
юля (!): адже в тебе є маґічні здібності! якщо ти зміг телєпортувати нас з мосту сюди, виходить можеш телєпортувати себе до супермаркету, купити тортик, а потім знову телєпортуватися назад.
бунко: ууу!
щур: ну я не знаю..
бунко: давай давай, одна нага здєсь, другая там!
щур: ну ок.
відбувається концептуальна телєпортація, щур зникає.
минає певний час. юля та бунко нервово палять.
юля: гм. думаєш він повернеться?
бунко: напевно, я йому винна 20 баксів.
з"являється щур з тортиком та пляшкою віскі.
бунко: ууу, жир!
юля: ааа, я така голодна!
бунко та юля наминають тортик, облизують пальці, п"ють з горла, дуже задоволені.
юля: ей, пацючок, із деером те!
бунко: угу, малий, вітаємо!
щур: а поцілувати?
юля підіймає щуря та цілує взасос.
юля: цьом)
бунко: цьом)
щур (витирає з миси слину та крем): ...
раптом усі помічають що баржа горить. легка паніка.
юля: ааа!
бунко: ааа!
юля: не тре було палити.
бунко: то всьо пацюк!
юля: потрібно ушиватись.
щур: мо спробуємо загасити?
бунко (хапає щуря в руки): ану давай, телєпортуй нас відси!
щур: мо спробуємо..
юля (хапає пляшку та сумку): ей, чекайте на мене.
бунко (трясе щуря): давай, негайно!
щур: ...
знову відбувається телєпортація. бунко, юля та щур опиняються на березі. стоять та дивляться як горить баржа.
юля: ого..
бунко: жир..
щур: дури.
баржа вибухає, ламається навпіл та повільно тоне.
бунко: пиздець.
завіса. |
