посеред дніпра пливе баржа, на одному з контейнерів сидять юля, бунко та щур. баржа пропливає під мостом. чудові індустріальні краєвиди.
юля: гм, мабуть маґічні здібності в щуря розвинулись через надлишок вільного часу. йому не тре бігати по смітниках шукати їдло, ховатися від хижаків тощо. він поза природою. над-природою. над-природні здібності = маґічні здібності.
бунко: ууу!
щур: цікаво шо вас не дивує моя здатність розмовляти українською.
юля: ну, це природньо, я думаю..
бунко: дякуй богу шо ти не москаль ггг
юля: ..адже ми теж розмовляємо українською.
щур: але у вас немає надприродніх здібностей.
юля: хз, мо" й є.
бунко (підіймає щуря за хвіст): ги, будь-як - ми крутіші.
бунко (опускає, але потім підіймає знову): і ми тебе годуємо.
юля: цікаво, пацюк, якби ти міг обирати, - щоб хотів більше - жити з нами чи самостійно у смітникові?
щур (дригаючи лапками): я вагаюся.
юля: для свійських тварин людина - цілий світ, тобто теж над-природня істота.. адже ми можемо змінювати світ.. напевно тварини вважають нас чарівними істотами!
бунко: ууу!
щур: ги.
юля (до пацюка): хто ми для тебе?
пацюк (і досі дригаючи лапками): гм..
бунко (хтиво посміхається та чухає щуреві хутро ша черевці): то хто ми тобі?))
щур: кошаки.
юля та бунко: кошаки?
щур: кошаки.
темнішає, у небі з"являються перші зірки, усі втрьох лежать на спинах та тупо залипають.
юля (наспівує): ой на ставі на ставочку на ставі..
бунко (продовжує): там пливали два козаки на човні.. |