Дощ схлипує вночі жаліється світанку
Розбила серце хмара відправився до Львова
Та чи знайде по світі кращу він коханку
Ніж ту що на фестивалі пивному зустрів удома
зелена рівнина не заспокоїть очі
Бо втомлені вони червоні від журби
Вдячний Богу за дні щасливі й ночі
Та приберіг собі від них самі сліди
Заніміло серце вдячне замовкли вуста
Щоб не сказати зайві докори нікому
Кохаю теперішня форма проста
Немає майбутнього на жаль у цьому
Краплі висохли чогось мокра душа
Незабутні збереже злети падіння
Дощ в життя пілігримом далі вируша
Небесні очі сестри його Смерть-Воскресіння
23.06.07
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
