Бракувало слів для вираження думок.
Очі закривались бо боялись побачити ту неземну красу.
Крила зламані на шматки бо хтось там зверху боявся що підіймусь до тебе.
Фальш, зрада, стогін, невгамовний біль -
це те, чого там бракує.
Є тільки безмежне кохання, порозуміння,вічна ніжність, тепло і сміх...
це все те що подаруєш мені.
Сонце випалює ім’я твоє в серці моїм, щоб ніколи тебе не забула |