Через стільки років,
які щасливо-можливо прожила,
я втомилася:
чекати, мріяти, сумувати
про кайфові хвилини,
які називаються щастям, горем, усім.
Втомилася йти босими ногами
по розпеченому літнім сонцем - асфальту.
Втомилася думати, пробачати, забувати.
Втомилася читати вірші без коментів;
проживати сірі будні.
Я - втомилася від своєї втоми. |
