Ліжко вкрите насінням із пристрасних глюків
В мій роздягнутий мозок, ти лізеш у мокрих чоботях.
Наш тупий симбіоз і з”єднання в хімічних сполуках
Лише ще один привід, назавжди спізнитись на потяг.
Я полишив всі звички , і більше не буду бухати.
Діамантом у вухах панянки засяє цирконій
На твоєму балконі доцільно встановлено грати.
Аби я відчував себе повним поєтом в законі.
А коли мене врешті дістануть паради і акції
І захочеться знову цілунків і коньяка.
Дай мені Боже , змінити орієнтацію.
Подаруй мені небо блакитного чарівника. |
