Корови гніздяться на дошках зелених парканів...
Вдаем, що сховались тож, міцно цілуй моє тімя.
Кохання Орфеем, чи Марксом виводить з підвалів..
Малюючи карту країни, що буде над ними.
При чому тут лірика, ти підведешся на подих...
Кохати запещений, ситий вибагливий мозок.
Під скарги й ємоціі
В день коли вибухне сорок.
Мене споряджаючи в саван, рятуєш від туги.
В старому бюро, у пожовклих паперах,
вже можна..
Листи від коханців политі густим мармеладом
А ніж безпонтово так входить й виходить із ножнів
Й чиясь голова так відверто просила прикладу…
Чого вже тепер…гризти снікерси, й порножурнали
Займатися сексом з медсестрами в білих халатах.
Коли ти нарешті захочеш до мене на небо…
Намалюєш корову на дверях свої палати. |
