Майбутнє-таке прозоре і сумне..
Чекаю я, а випробовують мене!
Радіти хочу, цілувать, сміятись,
а не поволі і насупившись стискать рукою руку-
ми ж ковалі! Ні слова про розлуку...
Бо місця в голові нема..
З тобою ми удвох одні!
І це дарма..
На вулиці стемніло-там пітьма,
Хоча багато ще очей палає!
А може їм цього й не треба знать?!
Хто не один-повільніше вмирає..
Така вона-..."всеобща благодать"...
У русі ми пізнаємо ходьбу...
Не варто нарікати тут на вдачу,
Бо цінувать навчусь лише як втрачу. |