взять бы, и убить все краски!
вже байдуже, що існують ті сходи,
сходи до тебе, до твоєї весняної усмішки.
зараз, вже, не має в цьому ніякого сенсу,
нарешті хвилини розміняли цю мить!
і, кожному запалу своє!
зорепадами його і фараонами,
акелова кров та ямайське борошно...
а, проходя мимо, не оборачиваться!
проходя мимо, курить, и не оборачиваться!
гори – гори ясно, чтобы не погасло!
гори – гори ясно, чтобы не погасло!
...и только море. Им начинаются наши сны. |
