Гілочки прогинаються під тягарем снігу
білочорна панорама тиші
бурульки окупували вже весняну стріху
усміхаються тобі старі лижі
і туман заблукав у своїх трьох соснах
мріється йому про зливу
а зима пряде на новеньких кроснах
гнусавить фольк без надриву
вчорашню депресію легко зняло рукою
дерево елегійно-вродливе
прощання з незрозумілою журбою
віра в майбутнє щасливе
розуміння того що життя траса лижня
на ній бувають падіння
мов сніжна лавина наростає думка всесвітня
про людства прозріння
коли холод прийме тебе в свої обійми
бачатимеш Бедзіра картини
щиро емоції різні прийми
відшуай в собі погляд людини
зігріється серце затанцює знов сніг
заграє гармонія-диво
у горах залунає чистий твій сніг
і збережеться дбайливо
в пам'яті комірчинах сонце і туман
більше нічого не треба
в горах ти ніби мольфар чи шаман
щастя вбираєш сам з неба
28.01.07
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
аж тут з кущів вискакує мольфар
із настроєм готично-елєгійним
та маракасом зпиздженим в крамниці сувенірів
тупі туристи:
ти хто?
мольфар:
голова колгоспу.
гасітє, довбойоби, свєт.
