Коли все по..., долу ти не дивишся;
Коли все по..., назад не озираєшся;
Ти підеш по багну й не глянеш ти під ноги.
Чим довше так пройдеш, тим важче буде мити;
Аж поки вже збагнеш, що вляпавсь ти?!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
А мо й сподобається тобі взуття все у багні (?), та всеж засохне і злущиться та блядь!!!!!!!!!!!!!!!
Кохання – це багнюка.
Усе, що, ніби, любимо,
Ми згодом забуваємо,
Ми згодом викидаємо;
Лежить воно десь на помийці,
Й лиш тоді второпаємо, що кохаємо!!!!!
Бля, засумуємо, назад захочемо і не дістанемо зорі із неба.
І на х тобі зоря, коли в дворі ліхтар??!!!
Кохання – це сміття.
Чому кохаємо те, що поряд, але не з нами?????????!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
І добре знаємо, що „своїм” ніколи ми не назовем!!!!!
... – глибоко психічний і душевний розлад з усіма жахливими наслідками. |
Правила
| +2 | Шедевр! Одно из лучшего здесь! |
| +1 | Понравилось |
| +0.5 | Что-то есть |
| 0 | Никак |
| -0.5 | Хуже чем никак |
| -1 | Отстой |
| -2 | Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза! |
|
Средняя оценка крео:
Проголосовавших: 1
! Голосование доступно только авторизованным пользователям |
|
|
