надранок...
сонце снігу за вікном,
блищить повітря.
у мене рана -
серця перелом,
і кров тече за вітром.
надсльози...
не ті, що на очах,
а ті, що стікають в душу...
наче до себе позов,
і біль, як у серце цвях, -
пережити усе це мушу.
надвечір...
я - про100 суцільний біль
і суцільний гріх,
я для себе сама небезпечна.
в душі слізна заметіль,
а в очах - сонця сніг.
...надранок.
ангел розмахне крилом -
і я щаслива.
хоч в мене рана -
серця перелом,
але я вірю в диво!!! |