холодні руки,
холодна зелена пляшка.
дивуєшся вкотре:
чому ти і досі існуєш?
вкотре
лізуть від ніг на груди
усі ті дуже добрі питання.
йа змерзла, - каже умґа,
мене не обходить
уся ця лажа.
йа обіймаю великого зайця
з зеленим вухом,
йа реаґую неадекватно.
вимикання мережі,
наїзд на свободу слова,
зменшення відсотку контрабанди.
ось таґ.
йа - зелена пляшка
йа - зелена рідина.
купу папірців, з намальованими людьми, тваринами, птахами і т. ін. умґа викинула у смітник.
а взагалі йа бєлий мєдвєдь, - сказала вона собі, викинула ще купу усього важливого й сховала руки в кишені. |
