*Kg
Мысль может и была, но "вектора мысли" ты не задал, ты задал только координаты точки:-)
>"Неважно, что написано, важно, что оно вызывает у читателя.
А что хотел сказать автор - это третья история"
Это конечно имеет право на жизнь, но как ни странно и то и другое взаимосвязано:-)
Некая неопределенность заставляет читателя самому искать этот вектор, и он находит как правило наиболее ему интересный, но автор должен сделать так, чтобы человек и в самом деле нашел этот вектор, ведь не каждому дано и не каждому захочется:-)
2Vladlen Упор пока делался не на мысль, а на ощущения......Хотя мысль есть.
2man Вот когда реализую полностью, тогда и появится глубокая мысль, которую можна пощупать, Хотя я лентяй.
А вообще, воспринимать нада не части произведения, а в целом, как концепт...Неважно, что написано, важно, что оно вызывает у читателя.
А что хотел сказать автор - это третья история
Смысл полностью ясен... чё там Басаргин не понял я не знаю. Но как-то скупо некоторые моменты нужно было бы описать детальней, хотя это всего лишь моё мнение.
И ещё это можно было бы оформить в неплохой полнометражный расказ... предисторию придумать... смысла добавить... и наверное меньше смен сюжетных линий (некоторых глючит !?!)
В общих чертах мне понравилось. Просматриваеться перспектива...
Матрица, русская версия?)))
Тока я не понял немного следующее:
-...Вот только чисто по человечески не пойму, зачем кого-то заставлять умирать? Неужели это так необходимо?
-Эх. Дурак ты , Петруха, дураком, ничего ты не понимаешь. Смерть, она ведь смерть, а жизнь – жизнь. Вот мы с тобой живем, а он – Тут Василий Иванович показал на некое подобие саркофага, там было видно чье-то лицо – умирает. Понятно?
Какой-то ответ не такой...
Есть такая теория смерти, которая считает, что смерь - это результат действия биологической программы, которая контролирует, развитие организма и дальнейшее кго старение и умертвление... Это так к слову.
Крео любопытное, но всё-таки не доработано в плане Мысли.
Ну чому дурна?
Просто досвід підказує перестраховуватись.
Вдасться. Насправді, кому хоча б раз вдалось - назавжди там. лише інколи доводиться на деякий час повертатись "сюди"
Успіхів :)
ps
приємно було бути корисним іще комусь крім себе - не часто вдається (точніше, не часто зустрічаєш того, кому зміст нашого діалогу може бути корисним :)
2Has
Та є у людини така дурна звичка - підкріплювати свої здогадки стороннім досвідом.
Особливо це важливо тоді, коли давно не резетував - весь час думаєш - чи вдасться знову...
Дякую. Ти мені допоміг :-)))
Ти знаеш, повертаюсь майже завши легко.
Якщо вдається повністю звільнюсь від різного непотребу то коли приходить час "вмикатись" - не думаю про те що і як буде "тут", бо ні про що не думаю ВЗАГАЛЈ - ні про добре (бо в той час сам є тим "добре") ні про погане (т.б. оточуючий реал). То виходить, що твої страхи лише страхАми і є насправді. Ј як раз саме ті :).
Поховати, имхо, не зовсім вірне слово. ліпше -"розчинити".
ps
в суботу, на екзистенції, добряче ребутнувся - всю неділю у повному блаженстві прокайфував.
ps2
ну ж я знав, що ти і сам знаеш відповіді на питання, що задавав. тоді нащо питав :)
без підколу. просто цікаво.
2 Хас
Знаю я як її натискати.
Але так важко виходить.
Вірніше важко потім повертатись, бо треба якось у суспільсті існувати, щоб кудись не заховали у якусь дурку.
Правда може це лише страхИ?
Ті самі, що заважають?
А натиснути, мабуть, зовсім просто.
Лишень спокійно собі уявляєш, що ти там.
Ј, головне, поховати дурні думки...
А в тебе як?
ту wdr
та ти й сам знаеш, як її натискати.
Можливо лише не знаєш того, що це знаєш. Ну тоді спробую допомогти. Або в реалі сьогодні (16-е) або, як не вийде зустрітись, тут.
Або в астралі. але там буде ще важче законектитись :)
о, вже 14.33 - час вирушать.
ото ж бо і воно
чим більше намагаєшся спорожнитись від дурних думок, тим більше заватажуєся дурними думками про те що треба від них спорожнитись :%, а чим........
ну от знов у порожній цикл звалився.
так, рука звично тягнеться до пімпочки "резета", та шось ця пімпочка останнім часом стала так туго натискатись, що довдоиться змащувати (змочувати, обкурювати, сприскувати - в кого як)
а так і не довго завалитись в інший цикл - постійно натисненного резету.
такий, блін, цикл циклів утворився.
Не завжди
у нірвані я ніби і живий і ніби нічого і не болить
класно так...
та ти й сам знаєш
тільки щось не пускають туди останнім часом.... :(
а щодо порадіймо, то згоден!
радіти завжди приємно
та й корисно.
2Машинист
Я о другом.
Говорят, что жизнь это страдание.
На что я говорю, что сказал :-)
А с тобой я вполне согласен,
даже больше:
Жизнь и страдание могут объединяться только в голове :-)))
2Хасим
Та воно завжди щось болить.
Коли ще щось болить, то ми живі...
Порадіймо! :-)
Пальці правої руки, шо стискала мишу, побілі від напруження. Очі йще раз пробігли коротенький текст.
Вуста не ворухнулись, але серце волало:
"Як? Звідки він знає? Це МОЯ розповідь! Це мій БЈЛЬ!...
це моя квітка..."
пальці розтислись і рука безсило сповзла зі столу, він поглянув у вікно на залишки суного
осіннього заходу далеко і для когось теплого сонця, важко зітхнув і востанне промовив
"це мій біль"
