гномиков зелёных я не встречал, наверное потому что таких не бывает
зелёными бывают орки, гоблиныи тролли и ещё трава, но ниак не гоблины. скорее всего ты переодетого гоблина спутала с гномом
Ро
інакша якщо і буде розуміти, що навряд чи, то вона не буде слухати і сприймати, бо вона не така - тому що таке не сприймає
моє "така сама" = твоє "інакша, головне щоб слухала і сприймала"))
розумієш?
а удобно - це погано? З егоїзмом треба боротись, про що я і говорив, а примушувати себе вічно туситись("Тусонулся - энергии хапнул, и в конуру") - це бредятіна!) Нам потрібне розмаїття відчуттів і станів, тільки щоб воно боляче не торкало інших
***НПЗятко, не рви душу! Приходи завтра, есть разговор. Треба дещо розказати тобі! Ми вже знаємо набагато більше! чому ти не поїхав з нами?
Правильно говорит Лунита, просто некоторым так удобнее, удобнее перестать искать такого человека! Удобнее не искать подобных, а неподобным не приносить боли... У-ДОБ-НЕ-Е!!!!
Ро, ты не врубаешься о чём он... Теж приходь! Буде ДакоТТа! Зранку й до вечора, будемо дивитись хвыльму!
Ассоциации с фильмом Вуди Алена пронеслись про взбесившуюся грудь, которая всё и вся под себя подминала да ещё и молоком обильно стрелялась. Её бюстгальтером утихомирили...
НПЗ
Не обов*язково "така сама людина" тебе зможе зрозуміти - з інакшою навіть цікавіше, головне щоб слухати вміла і сприймати тебе таким який ти Є. І щоб ти іі теж зрозуміти зміг.
А на счёт одиночества я с Lunitой согласна. Просто не каждый на глубину общения настроен. Тусонулся - энергии хапнул, и в конуру. Мелкое плавание. Вампиризм. Никакого нахрен человеколюбия. Сплошной эгоизм и фобии!!!!
я також люблю самотність
і відчитуватись не люблю
та інколи люблю цю саму увагу, розуміння
і трішечки тепла...
і в скопищі народу навряд чи знайдеться та людина яка зможе це якісно дати..
виникає колізія яку дуже важко розв*язати і чи взагалі..
з одного боку найти людину яка може це все дати - можна, але не відчитуватись і без будь яких пояснень продовжувати такі якісні стосунки, буде ще важче..
таке може зрозуміти тільки така сама людина
але ж тоді у чеканні збігу однакових бажань може пройти багато часу!
комусь треба поступитись, відкритись і напевне зрозуміти в чому власне є бажання
адже байдужість і непоступливість - це власне джерело яке треба в собі пом*якшити заради порозуміння...
дуже важко з розумінням і без зайвих запитань когось любити - на осліп і так боляче напевне..
а чи може любити той, хто приносить страждання?
САМОТНІСТЬ - ЄГО ПРИЗВАНЬЕ
якщо любить не може приносити страждання..
Кожен рано чи пiзно робить це вiдкриття. I це надто добре. Бо це - перший крок до значущих iстин, котрi дають зрозумiти як бiльше нiколи не страждати так як усi...
"а шо вже там, пані, та ви може заходьте, там може чаю якось вип"ємо, чи може шось там трохи цей, ну той... та ви заходьте, заходьте.
а обісрати ми можемо кого завгодно, і стареньких, і новеньких... в нас тута у флігелі до війни жила баба Ганя, так ми, пам"ятаю..... " (затихає)
Ха! приятно читалось, весьма... Мне кажется, я сама так бы написала в подобной ситуации...
Четыре года назад я и вторая половина намнапл.... приходили часто в гости без приглашения к друзьям в общагу, где мы и познакомились, а потом в качестве благодарности за то. что они нас терпят, написали оду 106-му блоку, где была там фраза, типа это они нам: "Вы к нам надолго ли в гости? Мы рады безумно! Самое время как раз, половина четвертого, утро..." Там это все было гекзаметром написано, страшное дело...
