"Чому кохаємо те, що поряд, але не з нами?????????!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
І добре знаємо, що „своїм” ніколи ми не назовем!!!!! " - болюче, риторичне питання (((
актуальна тема )))
Якщо вдуматися глибоко в зміст, тоді гарно.
Погоджуюсь з тобою з тим, що ми лише тоді розуміємо, що насправді, яка нам дорога людина - коли ми вже ніби її забули, загубили.
Коли щодня бачимо, розмовляємо, і т.д. то навіть цього не помічаємо, лиш тоді коли, можливо вона вже віддалилася від нас. Цінуєш, тоді - коли вже(можливо?) пізно. А так сподобалося.
Знаєш, важко сказати. При першому прочитанні не сподобалось - перечитала вдруге і, наче, щось в цьому є. "Миле створіння" має гарний задум, але форма... стояло, рахувало, поклало-це ж не дитячий віршик і якщо пишеш верлібром, то тримайся його. Перше дуже особисте, коментувати не буду.