О ні! Краще б я цього не бачила) Я завжди думала, що він схожий на Лофу - білявий, бородатий і з тонкими рисами, як у церкві на Львівській) А, виявляється, в нього був такий "неєвропейський" типаж, шо в мене просто когнітивний дисонанс:)
---Та, что на ушко шептала 31
От і я про те, що тема, в принципі, жизнєнна, з досвіду почерпнута, анекдотами підживлена. Але актуальна, бо ряди принцес, які чекають на свого принця, не рідшають. Ми схильні мріяти, і це чудово, якщо не переходить меж здорового глузду.
http://demotivators.su/demotivatori/lubov_de/2281-jdu_idealnogo_muj...
---Літ. редактор 26
Да ладно, не обольщайтесь. Все было понятно с первого захода. Просто эта тема, как правило, обсуждается после ополовиненной бутыли виски на теплом девичнике. Причем, обсуждение это происходит не так отстранённо -обреченно-холодно как в данном стихо. Первое, что я хотела написать в качестве коммента - бородатый анекдот по поводу того, что вот так всегда, всю жизнь ждешь рыцаря на белом коне, а встречаешь только коней.
---Літ. редактор 26
не, ну если она не принимает его вероятные недостатки, то зачем ждет? А если заранее предполагает, то нафига саван? ))) ладно... то такэ...
Дєвочкі, ви жжотє)
На прохання авдиторії розкрию ідею твору. Він - майже міфічний, ідеалізований, омріяний нею герой. Як відомо, такі залишаються героями рівно до тих пір, поки не потрапляють в більш-менш реальні умови життя. Поки вони десь в тєлєвізорі чи на сторінках роману... Тобто, як тільки він таки зустрічається на її життєвому шляху, вона розуміє, що він може не змити какашкі в унітазі, що в нього може погано пахнути з рота, що він не все віршами розмовляє, і не все дива творить, що він, словом, реальний мен з усіма своїми "за" і "проти", а це усвідомлення=смерть героя - отут саван і потрібен - для того, щоб поховати міф, щоб поховати мрію, щоб поховати ілюзію... Адже він живий лише доти, поки вона його не знає. О, а волосся сиве, бо чекала вона його до старості, ігноруючи всіх реальних персонажів... Блін, я розумію ідеї власних творів, напевне, я - нікудишній письменник, не постмодерніст так точно))
---Сплюшка 21
не... ну если он джизус и воскреснет, это еще вроде не повод предлагать ему саван. не? саван все равно не в тему... похерил всё романтическое настроение.
Лучше б лир-героиня сказала, что завернет его ноги в свои волосы, по аналогии с блудницей Магдалиной... ну или как-то так
---Байкот 8
:))) Аааа, потішив комент, формою.... Візьму до уваги. В нас є така поетка одна, Леся Мудрак, от вона десь так пише про любов і так читає, з тією відвертістю, про яку ти сказав.
