не люблю эти, уже ставшие модными, но по-прежнему раздражающие занудством и скукотой перечисления действий в начале каждой следующей строчке, но тебе удалось их удачно завернуть
Коли я повернувся із білою кров'ю в синій плєшці й сусідським білим псиськом, схожим на телє, ти була у душі, зайняла цей клятий сумісний санвузел на дві години; йомайо, - сказав я білому собацюрі, сцяючи в мийку на кухні, і він радісно-недоумкувато витріщив очі й вивісив язика. І цей з мене знущається - подумав я.
- Для затравочки может соку?
- А то что?
- А то ничего.
- Ничего - нельзя, это как-то по-футбольному, а я люблю хоккей, чтобы уж наверняка.
- Что наверняка?
- Апельсиновый, виноградный или виноградовый?
- Виноградный с виноградовым, два к одному, пожалуйста.
- Два - не могу, у меня по литру.
- Ты тупишь.
- Это я специально, чтобы наверняка.
- Опять наверняка?
- Опять. На, держи свой коктейль, ровно на треть безграмотный.
- Ты мерным стаканом что ли отмерял?
- Ну конечно, ты ж знаешь - чтоб наверняка.
- Ты достал со своим наверняка.
- Это чтоб наверняка.
- Чтоб наверняка я ушла?
- Чтоб наверняка не вернулась.
- Но чтобы я наверняка не вернулась, я должна наверняка уйти.
- Это ты верно подметила, ты такая у меня умница. А какие пуговки на твоей блузке красивые...